ІТ ПРАВО: науково-практичне видання
Пропонуємо для загального доступу посібник ІТ ПРАВО, підготовлений колективом кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
ВИДАННЯ ДОСТУПНЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ
userfiles/ІТ ПРАВО ПІДРУЧНИК 2017(1).pdf
Автори: проф. Яворська О.С., доц. Мартин В.М., доц. Тарасенко, к.ю.н. Самагальська Ю.Я., Джочка О.П., Тарасенко Х.Ю.
Серед співавторів - представники Адвокатського обєднання "Тарасенко, Скочипець і партнери":
- адвокат Тарасенко Л.Л.;
- старший юрист Тарасенко Х.Ю.
Видання містить аналіз міжнародних актів, національного законодавства, судової практики та наукових поглядів на суть ІТ права – права, що регулює відносини у цифровому середовищі.
Досліджено правовий статус суб’єктів, зміст правовідносин за їх участю, правовий режим різних об’єктів, особливості правової охорони прав та інтересів у цифровому середовищі.
Матеріал підручника структуровано таким чином, щоб показати ІТ право у його прояві саме у цифровому середовищі. На думку авторів видання ІТ право охоплює норми, що покликані урегулювати відносини, виключно у цифровому середовищі, наприклад, норми Законів України «Про електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про електронну комерцію», а також норми, що урегульовують відносини як у реальному світі, так і у цифровому середовищі. Закон України «Про захист прав споживачів», який встановлює права споживача, гарантії їх здійснення та захисту підлягає застосуванню і до відносин за участю споживача у сфері електронної комерції. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», регулюючи відповідну сферу суспільних відносин, водночас застосовується і до відносин у цифровому середовищі з використанням електронних платіжних засобів; Закон України «Про депозитарну систему України», регулюючи окреслену сферу суспільних відносин, застосовується і до відносин щодо обігу цінних паперів у формі електронних рахунків; Закон України «Про авторське право і суміжні права», регулюючи окреслені відносини, застосовується і до цифрового середовища, у якому ці права здійснюються.
У підручнику детально проаналізовані поняття мережі Інтернет та цифрового середовища. У міжнародно-правових актах вживаним є поняття «цифрове середовище» як більш широке, родове поняття щодо поняття «мережа Інтернет». Досліджено правовідносини у цифровому середовищі, статус їх суб’єктів, об’єкти та зміст цих правовідносин. З’ясовано правовий режим веб-сайтів (веб-сторінок) як місця розміщення різної інформації у мережі Інтернет та як складних об’єктів інтелектуальної власності.
Значна увага приділена питанням електронного документообігу, електронного цифрового підпису. Об’ємний за змістом розділ присвячений електронній комерції, у якому досліджено питання суті електронної комерції, її видів, функцій, подана характеристика стану законодавчого регулювання у цій сфері як міжнародними актами, так і нормами національного законодавства. Досліджено статус учасників відносин у сфері електронної комерції та її суб’єктів. Значна увага приділена порядку вчинення електронних правочинів, виконанню електронних договорів.
Досліджено правову природу та особливості функціонування електронних грошей.
Подано аналіз різних підходів до розуміння криптовалюти як продукту інформаційних технологій. Автори пропонують увазі читача різні підходи щодо криптовалюти, зокрема щодо найбільш популярного продукту – Bitcoin, застосовувані у різних правопорядках: від законодавчого закріплення до повного його заперечення як об’єкта права.
Позитивне враження справляє використання практики застосування зарубіжними правопорядками та національними судами законодавства у цій сфері (розгляд спорів щодо титульних знаків, криптовалюти тощо).
Значна увага приділена питанням охорони авторських та суміжних прав у цифровому середовищі. Розпорядження майновими авторськими правами досліджено через особливості їх виразу у цифровому середовищі. Зокрема, детально проаналізовано новели законодавчого регулювання щодо припинення порушень авторського та (або) суміжних прав, у разі неправомірного їх використання у цифровому середовищі. Автори слушно звертають увагу на недоцільність законодавчого встановлення вичерпного переліку об’єктів у разі порушення прав на які можливим є застосування пропонованих у ст. 52-1 Закону «Про авторське право і суміжні права» способів та механізмів захисту. Звернуто увагу на безпідставну імперативність законодавчих підходів щодо обов’язкової участі адвоката у разі звернення до власника веб-сайту (веб-сторінки), постачальника послуг хостингу про припинення порушень авторського та (або) суміжних прав, що вчиняються у цифровому середовищі.
Досліджено функціональну роль організацій колективного управління авторськими і суміжними правами, постачальників Інтернет-послуг в охороні майнових авторських і суміжних прав у разі їх порушення з використанням цифрового середовища. Досліджено використання майнових авторських і суміжних прав на підставі різних видів вільних публічних ліцензій (різних видів ліцензій Creative Commons, ліцензій GPL, BSD, GNU GPLFDL та інших), які, хоч і не мають законодавчого закріплення, але можуть використовуватися відповідними суб’єктами у разі розміщення їхніх творів у цифровому середовищі. У світовій практиці вільні публічні ліцензії широко застосовуються як звичаєві правила.
У підручнику досліджено правові підходи щодо охорони комп’ютерних програм. Наведено особливості цього специфічного об’єкта авторського права та висвітлені проблеми, пов’язані з його створенням та використанням.
Проаналізовані особливості правової охорони компіляції даних (баз даних), що використовуються у цифровому середовищі.
Досліджено питання охорони прав на комерційні позначення (комерційні найменування та торговельні марки) у цифровому середовищі. Значна увага приділена дослідженню специфічних ознак доменних імен та практиці розгляду доменних спорів. Автори слушно звертають увагу на специфічні регулятори, що застосовуються при вирішенні доменних спорів.
Детально досліджено статус Інтернет-корпорації з призначення доменних імен та номерів (ICANN) як приватної, некомерційної організації, що виконує та координує функції, пов’язані з технічним управлінням імен та адрес в Інтернеті. Проаналізовані категорії доменів (публічні та приватні) та з’ясована їх змістовна сутність.
Досліджено порядок вирішення доменних спорів. Звернуто увагу на відсутність уніфікованого правового регулювання вирішення таких спорів в країнах ЄС та у світі загалом. Це зумовлено безкордонністю Інтернету, а також тим, що адміністрування адресного простору мережі Інтернет здійснюється недержавними організаціями, які керуються власними правилами та принципами.
Окремий розділ присвячено аналізу договірних форм використання майнових прав інтелектуальної власності у цифровому середовищі. Зокрема, проаналізовано правову природу ліцензійних договорів, різних видів ліцензій, договорів про створення за замовленням і використання об’єктів інтелектуальної власності, договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Досліджено договірну практику у цифровому середовищі. Автори слушно звертають увагу на широке використання стандартизованих договірних форм, що використовуються як правові підстави розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, у разі створення програмних продуктів. Такі форми ґрунтуються на правопорядках замовника і практично без врахування договірного права України. Такий стан речей вигідний для замовника та створює певні гарантії для виконавців – громадян України. Проте, це доволі тривожний сигнал, адже у разі виникнення спорів з таких договорів, застосуванню підлягає зарубіжна юрисдикція, що стає абсолютно невигідним для захисту інтелектуальних прав суб’єктів – громадян України.
Цікавими є дослідження правових аспектів Інтернет-реклами. Проаналізовано стан правового регулювання реклами у цифровому середовищі, окреслені проблеми захисту прав її споживачів, показано види реклами в Інтернеті, особливості її розміщення та використання.
Цікавим за змістом є розділ підручника про особливості застосування ІТ технологій у будівництві. Власне у цьому плані зміст підручника може у майбутньому доповнюватися дослідженнями про особливості застосування ІТ технологій у різних сферах суспільних відносин та специфіці їх правового регулювання.
Зміст видання буде корисним усім, хто цікавиться питаннями правового регулювання інформаційних технологій: студентам, аспірантам, викладачам, практикам у ІТ-сфері.
ЗМІСТ КНИГИ ІТ ПРАВО:
РОЗДІЛ 1. ВСТУП ДО ІТ ПРАВА
РОЗДІЛ 2. Цифрове середовище. Мережа Інтернет
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІДНОСИНИ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: СУБ’ЄКТИ, ОБ’ЄКТИ, ЗМІСТ
РОЗДІЛ 4. ЕЛЕКТРОННІ ДОКУМЕНТИ ТА ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ
РОЗДІЛ 5. ЕЛЕКТРОННИЙ ЦИФРОВИЙ ПІДПИС
РОЗДІЛ 6. ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ
РОЗДІЛ 7. ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ
РОЗДІЛ 8. КРИПТОВАЛЮТА ЯК ПРОДУКТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
РОЗДІЛ 9. ОХОРОНА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
РОЗДІЛ 10. КОМП’ЮТЕРНА ПРОГРАМА ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
РОЗДІЛ 11. КОМПІЛЯЦІЯ ДАНИХ (БАЗИ ДАНИХ) ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
РОЗДІЛ 12. ВІЛЬНІ ПУБЛІЧНІ ЛІЦЕНЗІЇ ЯК ПІДСТАВА ВИКОРИСТАННЯ МАЙНОВИХ АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
РОЗДІЛ 13. ОХОРОНА ПРАВ НА КОМЕРЦІЙНІ ПОЗНАЧЕННЯ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
РОЗДІЛ 14. ДОМЕННІ ІМЕНА. ДОМЕННІ СПОРИ
РОЗДІЛ 15. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
РОЗДІЛ 16. ІНТЕРНЕТ-РЕКЛАМА
РОЗДІЛ 17. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІТ-ТЕХНОЛОГІЙ В БУДІВНИЦТВІ