ОХОРОНА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ФІРМОВИЙ СТИЛЬ («TRADE DRESS»)

Національне законодавство не виділяє такого поняття як фірмовий стиль субєкта господарювання. Натомість законодавство країн ЄС та США оперує таким поняттям як «trade dress». Це поняття включає в себе торговельну марку, яка «одягнена» у певний фірмовий стиль.
«Trade Dress» на відміну від знака для товарів і послуг, від комерційного найменування, є непоіменованим засобом індивідуалізації суб’єкта господарювання, який досить часто застосовується у підприємницькій діяльності.
Закордоном фірмовий стиль («trade dress») зазвичай має такий же обсяг правової охорони як і знак для товарів і послуг. Це пояснюється тим, що торговельна марка є основою, навколо якої «вимальовується певний фірмовий стиль». Фірмовий стиль («trade dress») є своєрідним доповненням до вже зареєстрованого знаку для товарів і послуг. «Trade dress» посилює застосування торговельної марки, «одягаючи» її у певний стиль.
За законодавством США права інтелектуальної власності на фірмовий стиль («trade dress») захищаються аналогічно, як і права на торговельну марку. Зокрема, Закон США «Про охорону прав на фірмовий стиль» (Trade Dress Protection Act), який було прийнято ще у 1998 р., визначає, що поняття «trade dress» включає в себе оформлення упаковки, етикетки, контейнери, коробки, пляшки тощо, в яких поміщена продукція, колір чи поєднання кольорів, форма продукції, запахи, звуки, якими супроводжується продукція, екстер’єр чи інтер’єр закладів.
Фірмовий стиль являє собою загальний імідж (загальне враження) закладу, в якому здійснюється певний вид господарської діяльності. Як відзначають у науковій літературі, споживач може увійти до «фірмового досвіду» ресторану або торгового центру, де різні види зображень, звуків, текстури, ароматів і, можливо, смаків, поєднуються в «загальний образ», який можна охарактеризувати як фірмовий стиль 1.
Загалом існують наступні підходи щодо правової охорони фірмового стилю «Trade dress»: як знак для товарів і послуг, як об’єкт авторського права (наприклад, дизайн приміщення), як промисловий зразок (завдяки цьому окремі елементи дизайну приміщення підлягають правовій охороні), як вид едобросовісної конкуренції, шляхом патентування.
В Україні «trade dress» суб’єкти господарювання намагаються охороняти усіма способами, вказаними вище. Так, в судовій справі у справі за позовом ТзОВ «Стародавній Херсонес», до ТзОВ «Барбарис 2012», ТзОВ «Токіо сіті», ТзОВ «Кепі Енд» про припинення незаконного використання знака для товарів та послуг, припинення незаконного використання складеного твору та стягнення компенсації судом було позов задоволено частково 2. Суд встановив факти незаконного використання належних позивачеві майнових прав інтелектуальної власності з боку відповідачів. Зокрема, відповідачами відкрито заклади громадського харчування «Вареничная «Катюша», і при цьому логотип, що використовується для даних закладів харчування є схожим настільки, що його можна сплутати з належним позивачу торговим знаком. Також відповідачі використовують дизайн екстер`єру і інтер`єру ресторанів, меблювання, аксесуари, декор, колірну гаму аналогічно встановленим у складеному творі. Суд ухвалив рішення про припинення незаконного використання складеного твору, яким охоронявся екстер’єр та інтер’єр закладу шляхом відтворення будь-якими засобами візуальних виглядів дизайну інтер`єру закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) з використанням певних кольорових рішень та елементів декору складеного твору, шляхом демонстрації та публічного показу складеного твору, шляхом відтворення дизайну окремих елементів і деталей, відповідних креслень, схем та ескізів складеного твору.
Вважаємо, що ухвалив правильне рішення, оскільки відповідачами справді було використано саме фірмовий стиль, який підлягав правовій охороні засобами авторського права та знаком для товарів і послуг. Звертаємо увагу, що у даному випадку «trade dress» базується на торговельній марці, навколо якої сформовано певний стиль (інтер’єр, екстер’єр), який охороняється як об’єкт авторського права.
В іншій судовій справі за позовом ТзОВ «Нью-Йорк Франшиза» до відповідача ФОП Волошанського В.Ю. про захист права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг суд позов задоволив, зобов’язавши відповідача не здійснювати будь-яке використання знаку для товарів і послуг торгової марки позивача у господарській діяльності без дозволу ТОВ "Нью-Йорк Франшиза", зобов’язавши відповідача зняти вивіски та рекламу, на яких використовується торгова марка позивача, припинити використання основного асортименту товарів, обладнання, уніформи, посуду, що використовується відповідачем у своїй господарській діяльності під торговою маркою позивача, привести приміщення відповідача до такого стану, щоб споживач не асоціював це приміщення з Франчайзинговою мережею «Нью-Йорк-Стріт-Піца» 3.
У вказаній судовій справі суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, оскільки відповідач після припинення строку дії договору франчайзингу продовжував використовувати у господарській діяльності комерційні позначення, права інтелектуальної власності на які належали позивачеві. Фактично йшлося про порушення прав позивача як на торговельні марки, так і на фірмовий стиль, який було розроблено позивачем. Слід звернути увагу на те, що предметом договору франчайзингу, який було укладено між позивачем та відповідачем, було зокрема використання відповідачем торгової марки позивача. Водночас, як встановлено судом, торгова марка позивача – це не лише зареєстрований за позивачем знак для товарів і послуг, але і промислові зразки, елементи фірмового стилю, уніформи, рецептури і технології та інші об`єкти прав інтелектуальної власності Франчайзера (позивача), що використовуються у франчайзинговій мережі «New-York-Street-Pizza» («Нью-Йорк-Стріт-Піца»).
Фірмовий стиль нерідко охороняється шляхом патентування промислових зразків. Так, у базі Укрпатенту можна знайти промислові зразки, які відображають дизайн приміщення, «trade dress». Наприклад, інтер’єр торгівельного мясного «Свіжина», інтер’єр бару «Япі», інтер’єр закладу харчування «Burgers buffet» та багато інших 4. Відтак використання промислового зразка без згоди власника патенту вважатиметься неправомірним. Звичайно, слід зважати на те, що конкурент може «запозичити» концепцію закладу, а не його зовнішній вигляд. У такому разі виникатиме досить складний спір щодо прав інтелектуальної власності, який слід вирішувати в судовому порядку, зазвичай з використанням висновків судових експертів.
Звертаємо увагу на слушну позицію, що метою захисту trade dress є захист не тільки від так званих копіювань продукції, а й від неправомірного «паразитування на репутації продукції та компанії» 5. Наприклад, відомим є спір між двома закладами харчування, в яких використано авторську концепцію та фірмовий стиль. Зокрема, київський заклад, на думку правовласників концепції, власників закладу у м. Львів, скопіював подачу страв, одяг офіціантів, концепцію “музею”, елементи інтер’єру, а також гриль 6. У даному випадку виник спір щодо використання/невикористання «trade dress».
Використання чужого «trade dress» підпадає під ознаки недобросовісної конкуренції. Так, з аналізу ст. 4, 5 Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вбачається, що неправомірним є використання в тому числі як чужої торговельної марки (знака для товарів і послуг), так і рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання, копіювання зовнішнього вигляду продукції.
На нашу думку, фірмовий стиль («trade dress») – це загальний образ або загальний вигляд продукту або послуги, яка надається, в тому числі і в цифровому середовищі, наприклад, дизайн веб-сайту. Ознаками фірмового стилю («trade dress») є унікальний та оригінальний стиль у певній сфері діяльності, що індивідуалізує товари або послуги певного суб’єкта господарювання; новий комерційний стиль, який відрізняється від інших, уже існуючих, і цим індивідуалізує товари і послуги суб’єкта господарювання.
Вважаємо, що фірмовий стиль («trade dress») – це більше, ніж просто знак для товарів і послуг. «Trade dress» посилює торговельну марку, «одягає» її, створюючи певний фірмовий стиль. Відтак національне законодавство потребує вдосконалення у цій сфері. Зокрема, йдеться про необхідність закріплення в Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» або у ЦК України відповідних законодавчих положень, які визначать правовий режим фірмового стилю («trade dress»).

Джерела:
1. Linda S. Paine-Powell. Two Pesos v Taco Cabana: the cloak of US trade mark law shall shield trade dress. European Intellectual Property Review. 1992, 14(10), 365-368.
2. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 р. Справа № 910/11324/13. Електронний ресурс. Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/46969768
3. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2018 р. Справа № 909/607/18. Електронний ресурс. Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77183012
4. Інтерактивна БД "Промислові зразки, зареєстровані в Україні". Бібліографічні дані патентів на промисловий зразок Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.uipv.org/ua/bases2.html
5. Ортинська М. Post Scriptum: Trade dress: як одягнути торговельну марку. Журнал «Юрист». 2014. № 12. Електронний ресурс. Режим доступу: http://jurist.ua/?article/811
6. Львівську “Реберню” зплагіатив київський заклад. 2018. Електронний ресурс. Режим доступу: https://lemberg-news.info/lvivsku-reberniu-zplahiatyv-kyivskyi-zaklad/

Леонід Тарасенко,
адвокат, кандидат юридичних наук,
доцент кафедри інтелектуальної власності,
інформаційного та корпоративного права
Львівського національного університету
імені Івана Франка